Олена Дуб

МЕДІАОСВІТА: СВІТОВА ПРАКТИКА НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

РОСІЯ

Головний принцип: діти і дорослі працюють разом.

Методика: → кіноосвіта ( перегляд і аналіз побаченого відео- та кіноматеріалу; любительські зйомки ); → дискусії; → "ділові ігри” із школярами різного віку; → спецкурси з кіномистецтва; → гуртки фото- і кінолюбителів; → гуртки журналістики; → залучення дітей та підлітків до так званої "практичної медіаосвіти” - через їх повноцінну участь у створенні теле- і радіопередач ( таких як "Там-там-новости”, "Сорока”, "Синема” );

КАНАДА

Головна ідея: розвиток критичного мислення ( на противагу ідеї "захисту від медіа” ) Методика: → твір-есе на задану тему ( "Про історію медіа”, "Про вплив медіа на суспільство” тощо ); → виділення з фільмів, оповідань чи передач типових персонажів, обговорення їх як героїв, типажів, потреби їх появи на телеекранах; → створення нового видання ( чи його моделі ) із фрагментів декількох інших; → аналіз причин успіху/неуспіху фільму у тій чи іншій державі; → вивчення впливу серіалів;

ФРАНЦІЯ

Головна ідея: медіаосвіта - це передусім громадянське виховання, спрямоване саме на молодь(!). Методика: → учні самі роблять випуски новин; → редагування і порівняння текстів, створення програм на ТБ і радіо тощо; → випуск шкільних газет, які потім пересилають факсом в інші школи у різних державах; → співпраця школярів з професійними журналістами; → учні самі визначають способи функціонування медіа ( за принципом "learning by doing” - "навчання через діяльність” ); → проведення щорічного "Тижня преси” у школах Франції; → інтеграція медіаосвіти у шкільні предмети, здебільшого гуманітарні; → окремі уроки з кіномистецтва, телебачення, журналістики і медіакультури; → учні повинні не лише критично сприймати й оцінювати твори медіакультури, а й усвідомити, яку роль вона відіграє в навколишньому світі ( медіа як засіб самовираження людини, як засіб її культурного розвитку), як медіа впливає на аудиторію; → комп”ютеризація ( інформатизація ) шкіл; → принцип С. Френе "мислити - отже діяти”: школярі беруть участь у створенні аудіовізуальних матеріалів, у їх критиці та аналізі.

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ

Тут медіаосвіта має найгрунтовнішу теоретичну базу. Головний принцип: розуміння медіатекстів; вибірковість у перегляді тих чи інших програм. За Л. Мастерманом: "Медіаосвіта - це не оцінювання творів медіакультури, а процес їх дослідження; вивчення стосунків медіа і людини”

. Обговорити з дітьми: 1) хто автор конкретної публікації та кому належить видання, в якому з”явилась публікація; 2) яким способом (мовним, за допомогою яких аргументів ) автор досягнув впливу на читатча; 3) як навколишній світ репрезентовано в медіа; 4) кого можна вважати авдиторією медіа; 5) чи була б публікація написана інакше, якби була зроблена для іншої авдиторії. 18 принципів медіаосвіти - див. на сайті www.mediaeducation.ru/publ/fedorov/uk.htm Вісім основних педагогічних підходів: 1) "Freeze Frame” / "Заморожування кадру”: · для учнів зупиняють зображення, і вони пробують аналізувати композицію, освітлення, колір, ракурс у кадрі тощо. 2) "Sound and Image” / "Звук і зображення”: педагог закриває екран монітора і учні чують лише звукову доріжку медіатексту. Вони мають вгадати жанр, стиль фрагменту, подумати над варіантами музичного і шумового супроводу в цьому медіатексті( йдеться про важливість та особливості звукового оформлення ТБ-продукції ). 3) "Spots and Shots” / "Місце і кадр”: · спрямоване на розуміння того, що кожен кадр несе конкретну певну інформацію, що існує монтажний ритм кадрів тощо. 4) "Top and Tail” / "Початок і кінець”: · перегляд учнями початкових/кінцевих титрів/кадрів медіатексту, по чому учні мають розгадати жанр тексту/твору, запропонувати власні версії сюжету. 5) "Attracting Audiences” / "Приваблювання аудиторії” · учні готують пакет медіаматеріалу ( рецензії, рекламу, фотографії), за яким можна підготувати групову "презентацію” того чи іншого медіатексту або скласти колаж на його тему ( щоб збагнути причини успіху/неуспіху медіатексту в авдиторії ). 6) "Cross-media Comparisons” / "Порівняння медіатекстів”: · учням пропонується порівняти 2 фрагменти різних творів ( для різних аудиторій ). Наприклад, літературний твір і кілька його екранізацій. 7) "Simulation” / "Імітація”: · учні розігрують ролі продюсерів/авторів медіатексту, модифікуючи його для різних вікових груп; критикуючи його з різних точок зору; намагаючись "продати” його різним телеканалам і прокатним фірмам. Детальний перелік творчих завдань - див. на сайті www.mediaeducation.ru/publ/fedorov/uk.htm

СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ.

Головна ідея: дослідники - проти авторитарного підходу в освіті і за творчий підхід.

Методика → опирається на:

● вивчення "ключових” понять медіаосвіти;

● вивчення особливостей створення медіатекстів. Застосування медіатехнологій → → виготовлення афіш, відеозйомка, складання сценаріїв на задану тему, колективне їх обговорення; → аналіз сюжету, ситуацій, характерів персонажів, ситуацій, авторської точки зору медіатексту, зіставлення кількох точок зору; → імітація певних медіапроцесів; → аналіз інформації ( розвиток критичного мислення ).  

Добірку методів медіаосвіти підготувала Олена Дуб.